З нагоди 110-ї річниці з часу утворення Легіону Українських Січових Стрільців Державний архів Івано-Франківської області розпочав оцифрування та в подальшому розмістить у вільний доступ унікальну підшивку журналу січового стрілецтва під назвою «Шляхи» (1915-1917 рр.). Журнал містить багато поезій, повістей, новел, публіцистики на стрілецьку тематику, популярні пісні, літописи, нариси про бойовий шлях УСС та ряд маловідомих світлин військового часу.

ДОВІДКОВО: «Шляхи» — двотижневик літератури й громадського життя, виходив у Львові у 1913–1918 рр.

З квітня 1913 р. до березня 1914 р. — орган Укр. Студентського Союзу, з грудня 1915 до 1918 р. — укр. стрілецтва, фінансований Пресовим Комітетом УСС.

Його видання готував пресовий гурток, до якого, зокрема, входили четарі В. Кучабський, І. Іванець, І. Балюк, стрільці В. Бобинський і Л. Гец. Перший номер “Шляхів” вийшов 15 грудня 1915 р. у Львові за редакцією відомого галицького журналіста і громадського діяча Ф. Федорцева, котрий, проте, тільки підписував журнал як відповідальний редактор. Насправді основну роботу виконував підхорунжий УСС М. Голубець, якому пізніше на допомогу прийшов стрілець М. Балицький, колишній редактор газети “Громадський Голос”. Всього вийшло 44 номери часопису, останні шість з них побачили світ у другій половині 1918 р. Згідно із задумом засновників, “Шляхи”, що дотримувалися самостійницького напряму, мали стати органом стрілецького впливу на українське громадянство.

Журнал містив багато поезій, повістей, новел, публіцистики на стрілецьку тематику, популярні пісні, літописи, нариси про бойовий шлях УСС. Стиль публікацій був доволі гострим, зокрема рішучій критиці піддавали австрофільську політику офіційного українського політичного проводу та демагогію деяких галицьких політиків. Основна увага в публікаціях “Шляхів” була зосереджена на тому, що український народ має самостійно вирішувати власну долю, а не сподіватися на чужу допомогу, і в імʼя цього автори закликали до напруженої праці в усіх сферах суспільного життя. Серед найактивніших дописувачів були підхорунжі В. Дзіковський, О. Назарук, четарі П. Дідушок і В. Кучабський, сотник Д. Вітовський та інші. Зі “Шляхами” також співпрацював Д. Донцов, статті якого відіграли значну роль у розвитку української національної ідеології. Функції стрілецького органу “Шляхи” повною мірою виконували лише у перший період існування, бо з 1917 р. теми УСС на сторінках часопису зʼявлялися все рідше. Цю місію намагався перебрати на себе журнал “Світ”, що, як і “Шляхи”, отримував фінансову допомогу зі стрілецьких фондів. Одне із головних завдань редакція “Світу” на чолі з підхорунжим УСС М. Голубцем, сформулювала в першому номері, котрий вийшов 15 лютого 1917 р.: “Треба, щоб ідеольогія тих, що кождої хвилі готові покласти життя в обороні народу, вросла в кров і кість усього народу. Треба, щоб ясна і повна картина Українського Стрілецтва перейшла в спадщині грядучим поколінням. Покласти руку до цього заміру буде одною з головних задач нашого обновленого видавництва”. Тут були опубліковані цікаві розвідки В. Дзіковського “УСС на Поділю” і особливо “Герб України”, поезії Ю. Шкрумеляка та Р. Купчинського, нариси A. Бабʼюка тощо. Але піднятися до висоти продекларованих у першому номері завдань “Світові” так і невдалося.

У березні 1918 р. друк часопису припинили, що, очевидно, було наслідком переїзду УСС до Наддніпрянщини.