Офіційний друкований орган ЗОУНР, який виходив неперіодично 31.01 – 26.05.1919 р. У «Вістнику» друкувалися закони УНРади про статут УНРади, недоторканість її членів, утримання українських приватних гімназій та українських жіночих учительських семінарів, основи шкільництва в ЗОУНР, вживання мови у внутрішньому і зовнішньому діловодстві державних органів, державних інституцій і підпр-в ЗОУНР, земельний закон УНР і т. ін. Тут також публікувалися розпорядження Державних секретаріатів фінансів, судівництва, внутрішніх справ щодо перепусток і паспортів для подорожей для цивільних осіб, про припинення роботи гуралень, обмеження споживання м’яса, вибори до сейму ЗОУНР, утворення Палати адвокатів у Станиславові та щодо ін. питань. Західно-Українська Народна Республіка 1918 – 1923. Енциклопедія. Т. 1: А–Ж. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2018. С.269
ВІСТНИК ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРІАТУ ОСВІТИ І ВІРОІСПОВІДАНЬ (Станиславів, 1919)
Друкований орган ДСОВ, перше число якого датовано 1.03.1919 р. Надсилався до дирекцій усіх державних середніх і фахових шкіл, державних повітових і шкільних повітових комісаріатів ЗОУНР. Містив шкільні закони, видані в 02-04.1919 р., низку розпоряджень щодо виплат учителям-пенсіонерам, вдовам і сиротам учителів, щодо запровадження укр. викладової мови в державних середніх школах, організації навчання здібних дітей селян і робітників у середніх рільничих і пром. школах. Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. Т. 1: А–Ж. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2018. С.270
ВІсник Союзу Визволення України Відень 1915
Вісник Союзу Визволення України Відень 1916-1917
Вісник СОЮЗУ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ Відень 1917 (січень-червень)
Вісник СОЮЗУ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ Відень 1917 (липень-грудень)
Вісник політики, літератури і життя ВІДЕНЬ 1918
ВІСНИК СОЮЗУ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (з 1918 — «Вісник політики, літератури й життя»)
Друкований орган Союзу визволення України (СВУ). Виходив з 5 жовтня 1914 до 13 листопада 1918 р. у Відні, опубліковано 226 чисел, тираж — 5 тис. примірників. Редагували: В.Дорошенко, М.Возняк, А.Жук. Друкував матеріали про діяльність СВУ, статті відомих громад.-політ. діячів з проблем укр. нац. руху, політики Росії та країн Західної Європи щодо України, зокрема у роки Першої світової війни.
Енциклопедія історії України: Т. 1: А–В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ.2003. С.577
Наддністрянські вісти 1918, 1919
Орган Самбірського, Старосамбірського, Турківського Рудківського і Мостиського повітових комісаріатів ЗУНР. Газета виходила щотижня в м. Самбір (нині Львів, обл.) від 16.12.1918 до 5.05.1919 (загалом 26 чисел). Відповідальні редактори: Б. Чайковський, О. Павлів. Основне завдання газети – інформаційно-аналітичне забезпечення мешканців зазначених повітів. Публікувалися тексти законів ЗУНР, указів, постанов, розпоряджень УНРади, РДС, повітов. комісаріатів (під заголовком “Урядова часть”). Порушувалися актуальні проблеми державотворення; популяризувалася ідея злуки ЗУНР та УНР; акцентовано увагу на питаннях формування сильного, забезпеченого війська та земельної реформи. Друкувалися відомості про перебіг Паризької мирної конференції Трудового конгресу в м. Київ, сесії УНРади в м. Станиславів (нині Івано-Франківськ), спогади очевидців перебування польс. військ у м. Львів, Перемишль, Старий Самбір, ін. містечках і селах Галиц. краю, вояків УГА, які побували в польському полоні та ін. Вміщувалася офіц. хроніка з польсько-українського. фронту, відомості про суспільно-політичне, господарсько-економічне та культурне життя в м. Мостиська, Рудки, Самбір, Старий Самбір, Турка (всі нині Львів, обл.), селах відповідних повітів, у Галичині, Наддніпрянщині, рідше – у країнах Європи та світу. Більшість публікацій друкувалися на правах анонімності. Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. Т. 2: З–О. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2019. С.678, 679
Друкований орган РУРП (18 90- 1895), УРП (з 20.02.1919 виходив як тижневик ( 8 номерів ), 24.04-2 5.05.1919 – щоденно ). Розділи: справи суспільно –економічного, селянсько-робітничого життя в Європі соціалістичний рух, просвітянський рух, життя на східноукраїнських землях та українське життя за океаном.
Основу авторського колективу складали М . Павлик, М. Драгоманов та І.Франко, які друкували літературні й суспільно-політичні статті.
З метою підвищення рівня політичної свідомості населення краю на сторінках часопису автори роз’яснювали переваги демократії та етичного соціалізму, різко критикували диктатуру, виступали за морально-етичні методи ведення політики.
Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. Т. 2: З–О. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2019. С.688
НОВА ЗОРЯ
Українська греко-католицька газета регіонального і суспільно-політичного напряму, яка виходила у Львові (1926–1938) та у Станіславові (нині м. Івано-Франківськ; 1938–39). Спочатку – тижневик, від 1928 видавалася двічі на тиждень накладом 2 тис. прим., орган Укр. християн. орг-ції, з 1930 – Укр. катол. нар. партії – Укр. нар. обнова. Гол. редактори – о. Т. Галущинський (1926–28), О. Назарук (1928–39). Стояла на засадах «західництва», обстоювала латинізацію греко-катол. обряду. Друкувала біблійно-істор., філос., пед., суспільно-політ. статті, рецензії на книжки. У часописі співпрацювали історики С. Томашівський, І. Кревецький, реліг. діячі єпископ Григорій Хомишин, о. Й. Скрутень, о. І. Назарко та ін.
Якимович P. Нова зоря // Енциклопедія історії України: у 10 т. редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 430.
НОВЕ́ ЖИТТЯ́
Видавали 1918–1919 у Станиславові щодня, окрім понеділка. Видавець – З. Козловський (1919, ч. 1, 61–89), З. Козловський і Л. Рудий (1919, ч. 2). Головний редактор – Р. Заклинський (1919, ч. 1–33), відп. ред.: Л. Рудий (1919, ч. 1–82), І. Чепіга (1919, ч. 83–89). Редагував Комітет за участі М. Євшана, М. Ковалевського, В. Пачовського, М. Шаповала (Сріблянського) (1919, ч. 83–89). Провідна тема – розбудова самост. Укр. держави. Інформували про життя в Україні та за кордоном, повідомляли про бої під Львовом, вітали злуку Сх. та Зх. України, регулярно подавали повідомлення із засідань Укр. Нац. Ради, про хід переговорів УНР у Парижі, метою яких було висвітлення укр. питання серед держав Антанти, друкували детал. звіти про перебування в Станіславі В. Винниченка та С. Петлюри. Особливу увагу приділяли екон. проблемам (закони про землю та ліс, аграрна реформа), вміщували невеликі фейлетони та поезії Ю. Шкрумеляка й В. Пачовського, свідчення очевидців про те, як поляки поводяться з полоненими, інформували про війну України з комуніст. Росією, про присутність більшов. формувань у Харкові. Серед авторів – М. Білик, М. Богун, К. Кисілевський, М. Лозинський, М. Понурий, М. Сріблянський. Вид. часопису припинено за наказом Держ. секретаріату, а чл. ред. заарештовано за вміщення статей, у яких критикували закордонну політику уряду ЗУНР. Енциклопедія Сучасної України. Том 23 / Гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ.С.564
Покутський вісник Коломия 1919
ПОКУТСЬКИЙ ВІСТНИК
Газета періоду ЗУНР. Вид. окружної Нац. ради в м. Коломия (нині Івано-Франк. обл.). Виходила двічі на тиждень 10.11.1918-22.05.1919. У різний час відп. ред. були: О. Карашкевич, І. Герасимович. Завдання газ. – розвивати нац. свідомість широких мас покутського нас., вести їх із укр. народом до спільної мети – вільної, самостійної і нероздільної України. Часопис, який містив офіц. розпорядження, повинні були передплачувати всі установи Коломий. округи.
Газета широко висвітлювала актуальні події з життя Укр. д-ви та гол. міжнар. новини. Було 2 осн. рубрики: “Урядова часть” і “Неурядова часть”. Публікували виклади урядов. декларацій, комунікати і ноти РДС до урядів д-в Антанти, Універсал УНР про Злуку, матеріали про роботу ТКУ, про засідання УНРади, повідомлення Інформбюро ДА УНР, коментарі до земельного закону, матеріали про сел. з’їзд Київщини тощо.
Провідною була тема укр. державності, єднання укр. земель. Газета розкривала суть більшовизму, висвітлювала життя українців під рад. владою; розглядала істор. аспекти взаємин українців з поляками, румунами, угорцями тощо.
Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П – С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.С.182
РЕПУБЛИКА
Щоденна сусп.-політ. газета, що виходила в м. Станиславів (нині Івано-Франківськ) 2.02-25.05.1919 (загалом 94 числа). Редакція в особі відомого історика, бібліографа й громад, діяча І. Кревецького декларувала, що безпарт. за х-ром вид. буде респ.-демократ. і рішуче відстоюватиме ідею держ. самостійності всіх укр. земель. Поява “Р”як офіц. вид. уряду ЗУНР була зумовлена закриттям у м. Львів майже всіх укр. часописів і перенесенням через збройну б-бу між українцями й поляками столиці республіки до Станиславова.
Публікації “Р.” висвітлювали складний процес становлення ЗУНР, хроніку роботи її вищого держ. органу – УНРади. Серед важливих документів ЗУНР та УНР, оприлюднених у газеті, – проект закону про урядову мову, Універсал ТКУ до укр. народу, закон про форму держ. правління в УНР, Декларація уряду УНР про потребу зміни уряду, ноти ТКУ й РДС до урядів Антанти й д-в світу, земельний закон та закон про горожанство в ЗОУНР тощо. Переважно офіц. документи, як і відомості про Західно-Українську Народну Республіку 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П – С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.С.315,316
СТРІЛЕЦЬ
Укр. військ, газета. Від ч. 34 називалася “Український Стрілець”. Пресовий орган Начальної команди УГА. Виходила друком (переважно тричі на тиждень) за підтримки Д. Вітовського 1.01-16.11.1919 (загалом 95 чисел) у м. Тернопіль, Станиславів (нині Івано-Франківськ), Стрий (нині Львів, обл.), Заліщики, Борщів (нині обидва Терноп. обл.), Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.). Видавалася Пресовим к-том, згодом Пресовою кватирою НКГА. Ред.: І. Ерденберґер, Г. Микитей, О. Назарук, В. Пачовський (ініціатор вид.). Чл. редколегії: А. Бабій, В. Ґадзінський, В. Геринович, І. Кревецький, С. Масляк, І. Романишин. Інформаційно-аналітичне забезпечення військовиків УГА – осн. завдання часопису.
Вміщувалися офіц. матеріали (накази, розпорядження, ухвали УНРади, РДС, НКГА, фронтові зведення, тексти законів), відомості про діяльність держ. органів влади ЗОУНР та УНР (Директори), повідомлення про події на Наддніпрянщині, про життя українців у Польщі, Румунії, Угорщині, ЧСР та ін. країнах, списки загиблих.
Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П – С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.С.530, 531
УРЯДОВІ ВІСТИ КОСІВСЬКОГО ПОВІТУ
1-ша укр. газета в м. Косів (нині Івано-Франк. обл.), орган Косів. повітов. комісаріату ЗУНР та повітов. військ, комендатури. Виходила друком двічі на місяць 1.12.1918-1.05.1919 (загалом опубл. 11 чисел). Мета створення – сприяти комунікації повітов. органів держ. влади ЗУНР і мешканців краю. Публікувалися численні офіц. матеріали: відозви, розпорядження, накази тощо (про мобілізацію до лав УГА, про матеріально-тех. і медикаментозне забезпечення укр. війська, про відповідальність за перерву роботи телеграфу й залізниці, про переведення на укр. мову вивісок і дороговказів, про запровадження нац. держ. свят та ін.). Друкували повідомлення про діяльність уряду УНР (Директори), фронтові зведення, рідше хроніку подій громад.-політ., госп.-екон. та культ, життя в пов. Більшість офіц. матеріалів подано за підписами А. Лепкого (староста пов.) і М. Саєвича (повітов. військ, комендант).
Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 4: Т – Я. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2021.С.254
Французька ілюстрована газета. Виходила щоденно з 16 листопада 1910 по червень 1940 року у м. Париж (Франція).
Видання засноване у 1910 році спортивним журналістом П’єром Лафітом. Газета є одним з перших видань, що публікувало фоторепортажі з театру бойових дій під час Першої світової війни.
